Де поселився «Драмовичок»?

Напевно, про Домовичків, Водяників та Лісовиків усі чули, а от хто такий, точніше — що таке «Драмовичок» — треба пояснювати, хоча сама назва промовиста...

Так драматургічний відділ Центру Курбаса, який очолює Неда Неждана і до якого входять знані драматурги Ярослав Верещак та Олег Миколайчук, назвав лабораторію драматургії для дітей. Україна багато в чому вирізняється від інших країн — на жаль, не з кращого боку. Одна з таких «особливостей»           — ситуація з драмою для дітей. В абсолютній більшості країн театр для малечі, і зокрема новітня драматургія, — пріоритетний напрямок, який найбільше підтримує держава. У нас це з незбагненних причин — найбільш маргінальна зона. Якщо «дорослі» драматичні антології та авторські збірники час від часу з’являються, то за 20 років незалежності жодної антології п’єс для дітей не було! Як і жодної наукової роботи на цю тему, жодної конференції чи бодай круглого столу. Тобто оригінальні п’єси пишуть і подекуди ставлять, але все це спорадично і хаотично. Хто може назвати українські тенденції чи зарубіжний контекст? І в результаті існує парадокс: театр для маленьких, який мав би бути найбільш відкритим і чутливим до змін, виявляється найконсервативнішим. У репертуарі здебільшого орієнтується на мам, бабусь і вчителів, а не на дітей. І головне в цьому — не змінити орієнтацію з Чебурашки на Шрека, а прищепити цікавість до нового, оригінального. І так уже змалечку в українських глядачів виникає розуміння театру як чогось неживого, вторинного і музейного.

Власне, щоб подолати цей нонсенс, і було задумано лабораторію «Драмовичок». В основі нового проекту — потужна українська антологія для дітей з однойменною назвою, до якої входитимуть більше 20 п’єс. Серед авторів — і знані майстри, і молоді дебютанти: Всеволод Нестайко, Богдан Жолдак, Світлана Лелюх, Олександр Гаврош, Олег Гончаров, Олександр Вітер, Артем Вишневський, Ольга Зоренко та інші. Упорядники марно пропонували її до державних програм, зверталися до НСПУ і спонсорів — її вперто ігнорували! Хоча видання унікальне і матиме в потенціалі більшу аудиторію, ніж звичайна антологія — адже це і дитячі та лялькові театри, і дорослі, і численні студії, і шкільні театри... На щастя, «Драмовичок» знайшов підтримку у тернопільському видавництві «Богдан» і вийде у світ восени цього року. А поки заплановано лабораторію з комплексу драматичних подій: майстер-класів, презентацій та круглого столу фахівців. Адже для стимулювання процесу, зрушення з точки «маргінесу» дуже важливо зустрічатися, обмінюватися досвідом, проблемами та ідеями.

Розпочнеться «Драмовичок» 29 травня майстер-класом Леоніда Попова, завідувача кафедри акторського мистецтва та режисури театру ляльок КНУТКіТ імені І. Карпенка-Карого, президента українського центру УНІМА «Драматургія для лялькового театру у сучасному контексті». В рамках цієї зустрічі — і розповідь про сучасні особливості лялькової драматургії, і аналіз репертуару театрів для найменших глядачів, і проблеми авторсько-режисерського діалогу. Далі о 16.00 відбудеться круглий стіл «Тенденції розвитку сучасної драматургії для дітей» за участі драматургів, критиків, режисерів. Які напрямки нашої сучасної драми для дітей відзначають упорядники на досвіді антології? Які витоки дитячого театру в Україні, і в чому він радикально змінився? Які особливості теперішніх найменших глядачів? Який зв’язок новітньої драми з традиційною міфологією і новітніми технологіями? Яка специфіка лялькової, драматичної та музичної драми для малечі? Як подолати вакуум, який штучно утворюють навколо дитячої драматургії? Про це та інше дискутуватимуть учасники.

Від початку засновники «Драмовичка» прагнуть розширювати межі вітчизняного дискурсу. Наступного дня, 30 травня, відбудеться майстер-клас «Кожен має будувати свій замок» Сергія Кавальова — славетного білоруського драматурга, літературознавця, професора Люблінського університету (Польща). Драматург, названий мольфаром у цій галузі, ставився у Білорусі, Росії, Польщі, Словаччині, а в Україні відомий насамперед як дитячий автор. Працюючи як для дорослої, так і для маленької аудиторії, Сергій Кавальов має широкий діапазон: театр драматичний, ляльковий і музичний, тексти для радіо і телебачення. Поєднуючи творчість із критикою, теорією та викладанням, драматург розповість про унікальний «герменевтичний проект» у драматургії, напрямок «магічного театру», специфіку сучасного оперного лібрето і оригінальний міжнародний проект «Велике князівство драматургії». О 16.00 в рамках проекту драматургічного відділу Центру Курбаса «Світова драматургія. Діалог театральних культур», який презентував п’єси французьких, сербських, польських, турецьких, австрійських авторів, зустріч продовжиться презентацією збірника п’єс Сергія Кавальова у перекладах українською мовою «Інтимний щоденник». До книжки входять п’єси «Трістан та Ізольда», «Стомлений диявол», «Інтимний щоденник», «Повернення Голодаря», «Пилипко і Відьма», «Хохлик», «Піщаний замок», «Шлях до Віфлеєму», а також статті про творчість білорусько-польського автора Ігоря Набитовича та Алли Підлужної. Лабораторія «Драмовичок» — відкрита територія творчого діалогу всіх театральних фахівців, літераторів, критиків і просто шанувальників драми, а її ініціатори вирішили творити магію перетворення ситуації з дитячою драмою власноруч. Адже наші діти заслуговують на оригінальний, а не позавчорашній секонд-хендівський репертуар, і важливість цього «запліднення» нового покоління живим театром важко переоцінити.