«Наші письменники актуальні та сучасні»

Мультимедійний проєкт «Слухаємо українську (літературу)/українське (СЛОВО)»: авдіо- та відеочитка, фото- та відеовізуалізація творів української літератури, листів, спогадів, щоденників українських письменників, іконографії» свого часу до життя покликало дистанційне навчання студентів. Вони скаржилися, що не можуть знайти потрібну літературу, бібліотеки закриті, в інтернеті пошуки теж не дають результату. Проєкт задумала і з допомогою колег з кафедри та самих студентів утілила кандидатка філологічних наук Олена Маланій.

До 80-річчя від дня народження письменниці, літературної критикині, волинянки Маргарити Малиновської, яке відзначалося 22 листопада, кафедра видала вже 135-те читання, і цього разу слухачам запропонували уривок з роману «Полісся», який начитала Олена Маланій. У короткому анонсі до уривка – розповідь про Малиновську, яка «була з покоління 60-х – бунтарського, непримиренного, закінчила луцьку школу №1. Працювала в журналі «Вітчизна» та газеті «Літературна Україна», на київській кіностудії імені Довженка. Її запрошували викладати в Гарвардському університеті (70-ті роки минулого століття). Але система не випустила. Її загадкова смерть породжує багато питань... Але мова її творів – це розкошування словом, залюблення в свій край». І красу Волині, її неповторність, про яку й пише Малиновська, показано у відеосюжеті, що доповнює читання уривку.

Що дає цей проєкт працівникам кафедри? Чому він «живе» й досі? Про це «Дню» розказав Віктор ЯРУЧИК, завідувач кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидат філологічних наук, доцент: «Заради чого ми це почали? Для популяризації українського слова в різних його виявах. Тут і проза, і поезія, і уривки драматичних творів, літературна критика, щоденникові записи, фрагменти листів українських письменників-класиків та представників сучасного літературного процесу, Волині, України, еміґрації. Міняється час, повинні змінюватися підходи до читання, аналізу, промоції. Проєкт доводить, що наші письменники актуальні, сучасні, їхні твори злободенні й можуть розвеселити, підтримати, розрадити, мотивувати.

Хотілося б, щоб начитки творів видати на електронних носіях і їх можна було слухати широкому колу слухачів не тільки вдома, де є добрий інтернет, а й у дорозі. Такий продукт міг би бути чудовим подарунком. Останнім часом настільки якісно виготовляється й візуальний продукт разом із авдіотекстом. Тож читки варто не тільки слухати, а й дивитися! Робота проводиться з любов’ю, тож неодмінно принесе приємні відчуття всім, хто дивиться та слухає читки.

Ми отримали можливість вкотре довести, що наше рідне слово теж є зброєю. Ми вміємо шанувати класиків та талановитих літераторів, а тепер ще й пробуємо їх популяризувати сучасними інструментами. Ми зараз маємо війну на українських землях, де переважала російська мова в побуті. Якщо більше говоритимемо і знатимемо українську мову, літературу, там ніколи не постане проблеми з національною ідентифікацією населення. Жоден ворог не матиме шансів підкорити території, яка «говорить» українською. Там житиме справжній народ, що цінує своє, рідне, автентичне.

Як добираємо осіб для читання творів? Олена Олександрівна Маланій, засновниця і головна реалізаторка проєкту, запрошує до читання творів усіх охочих: від школярів до людей пенсійного віку. Аби було бажання. Виявляється, не так і просто прочитати твір якісно, вміло дозувати повітря й опановувати свій голос. Декому доводиться робити кілька дублів, перш ніж вийде якісний продукт. Користуючись нагодою, кафедра української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки запрошує долучатися до нашої читки, надсилати власні начитані твори, а ще – переглядати, слухати, цікавитися. Українська література є потужною, європейською, сучасною! Меншовартість у мистецтві: музиці, кіно, малярстві, літературі, - нам не загрожує. Головне не тільки вчити чуже, а й своє не забувати, популяризувати!»