Пам’ятати та боротися

25 листопада 2023 року вся Україна і низка дружніх нам країн відзначила 90-ту річницю Голодомору-геноциду українців 1932/1933 років. І вперше на території Лаврського заповідника в Музеї книги і друкарства України відбулась знакова подія – міжнародний круглий стіл на тему: «Геноцид, голодомор, депортації як системна складова російської політики в Україні: 1932/33 та 2022/23 роки в долі народів Північного Приазов’я» за підтримки Проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні».

У вирішенні актуальних для сучасної української держави та культури нації проблем поєднали зусилля науковці та громадські активісти з різних куточків України та закордону. Промоутером круглого столу стала ініціативна група Мелітополя в рамках реалізації Проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні». Співорганізаторами заходу виступили Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького та Український державний університет імені Михайла Драгоманова.

З вітальним словом до учасників заходу звернулись директорка Музею книги і друкарства України, кандидат історичних наук Валентина Бочковська; заступник мера міста Мелітополя Михайло Семікін; керівниця Проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні» Земфіра Кондур та ректорка Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Наталя Фалько.

До роботи круглого столу долучились науковці з багатьох міст України та закордону: Дніпра, Запоріжжя, Одеси, Ніжина, Харкова, Луцька, Вільнюса тощо. Наукову громадськість Києва представляли вчені низки провідних вишів столиці. Загалом участь у заході взяло понад 80 осіб, що засвідчує неабияку зацікавленість у ньому.

Учасниками круглого столу було порушено й обговорено цілу низку актуальних для України проблем. Це і злочини геноцидів росії проти українського народу 1932/33 та 2022/23, і Голодомор та його наслідки у Північному Приазов’ї, і реалізація політики тотального знищення українців в ході російської агресії 2022/23 років, і терористичні акції рашистських військ проти українських громадян як складова російської політики в сучасній Україні, і руйнування української ідентичності як одна з головних цілей війни росії проти України, і геноциди та депортації як системна складова російської політики в Україні у 1932/33 та 2022/23 роки. Спеціальна увага була приділена людяності та етнічній єдності багатокультурної громади тимчасово окупованого Північного Приазов’я як маркеру національного спротиву війні.

Загальним лейтмотивом прозвучала ідея про те, що 90-ті роковини Голодомору-геноциду українського народу, які відзначає українська нація і держава, воююча все з тим же жорстоким і підступним ворогом – імперською росією, - є одним із найсерйозніших нагадувань усьому світові, чим є ерефія та тоталітаризм, сутність яких захована у людиноненависницьких практиках та війнах. Навіть у день пам’яті загиблих рашисти атакували Україну вночі та впродовж дня, що примусило учасників круглого столу перебувати в укритті. Проте і там продовжилась робота. Не орді диктувати, що робити українцям на своїй землі!

Виступаючі відзначили, що в Україні, особливо після прийняття Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ведеться велика робота по вивченню подій тієї страшної трагедії й увіковічення пам’яті її жертв. Наголошувалось на необхідності забезпечення вивчення трагедії Голодомору в навчальних закладах України згідно з вимогою Закону. Важливою тезою є і положення Закону про надання доступу науковцям до архівів, пов’язаних із подіями Голодомору: «…забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які досліджують проблеми Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються Голодомору».

Підставою для вивчення проблеми є і стаття 4 Закону, в якій йдеться про те, що саме «держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України».

Варто зазначити, що Голодомору 1932-1933рр. в Україні присвячено вже значну кількість досліджень. І це не лише історичні розвідки, але й політологічні, філософські, економічні, літературознавчі, демографічні тощо.

Проте,  проблемі геноциду, голодомору, депортаціям як системній складовій російської  політики в Україні: 1932/33 та 2022/23 років в долі народів Північного Приазов’я присвячено мало аналітичних матеріалів та публіцистичних текстів. Між тим, регіон Північного Приазов’я відноситься до тих територій, які мали величезну кількість жертв та найбільше постраждали через штучний Голод 1932/1933 років.

Україна після розпаду СССР недаремно характеризувалась як посттоталітарна, постколоніальна та постгеноцидна країна. Постгеноцидна саме через пережитий її народом досвід Голодомору-геноциду, що залишив глибокий слід у ментальності, культурі, побуті тощо українців на довгі роки, впливаючи на історичні події в житті народу. Російсько-українська війна 2014-2023 років, особливо ж період повномасштабного вторгнення путінської неоімперії Кремля на територію незалежної української держави, продемонстрували геноцидний характер російської політики в Україні.

Отже, всебічне вивчення Голодомору, зокрема й проблеми геноциду, голодомору, депортацій як системної складової російської  політики в Україні: 1932/33 та 2022/23 років в долі народів Північного Приазов’я  є необхідною умовою створення цілісної картини тієї доби та трагедій українського народу, спричинених рашистською росією в 1932-1933 та 2022-2023 роки. Такий аналіз може бути особливо корисним саме у теперішній час, коли українська нація активно на всіх фронтах  бореться проти спрямованого на неї геноциду з боку путінської неоімперії Кремля.

         Учасники круглого столу вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932/1933 років в Україні та геноцидів і депортацій, які принесла росія на територію нашої країни сьогодні, хвилиною мовчання, спільною молитвою та запалили свічку пам’яті.

У межах відзначення 90-річниці Голодомору – трагедії українського народу – в Музеї книги і друкарства України перед громадськістю виступив народний артист України, лауреат Шевченківської премії Тарас Компаніченко із концертом-реквіємом «Пролилося на Вкраїні Сліз Криваве Море».

Пам’ятаємо, вивчаємо, боремося, щоб не повторилось ніколи знов!