Браво!.. Верді, «Реквієм» і унікальний гранд-хор
Посол Італії в Україні Фабріціо Романо: «Я чув багато разів цей величний твір, але концерт у Києві — найкращий»!
Концерт, який було присвячено 200-річчю від дня народження геніального італійського композитора Дж. Верді, викликав значний ажіотаж у публіки. Зайві квитки запитували ще біля метро. У залі — аншлаг, а на сцені майже чотири сотні співаків і музикантів, які виконували знаменитий «Реквієм» (три хори — Студентський хор НМАУ, капела «Думка», хор і Симфонічний оркестр Національної опери під орудою Миколи Дядюри)! Солістами виступили зірки світового масштабу, які у різні роки закінчили НМАУ — Людмила Монастирська (сопрано), Анжеліна Швачка (мецо-сопрано), Михайло Дідик (тенор) і Сергій Ковнір (бас). Цей концерт пройшов у рамках V Міжнародної Пасхальної асамблеї «Господи, Господи, силою твоєю...» Ця творча акція присвячена знаменним датам — 1025-річчю Хрещення Русі та 100-річчю заснування Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Заходи відбуваються під патронатом Української православної церкви, Міністерства культури та за сприяння посольств Росії, Італії, Німеччини, Грузії, Швейцарії, Норвегії, Молдови, Представництва Росспівробітництва в Україні та Італійського інституту культури в Києві. Асамблея представляє хорове, симфонічне, камерно-інструментальне, вокальне та хореографічне мистецтво.
Нагадаємо, «Реквієм» Дж. Верді написав 1874 року для чотирьох солістів, мішаного хору та симфонічного оркестру, як присвяту Алессандро Мандзоні. Смерть цього видатного італійського поета, письменника і драматурга, творчістю якого Верді дуже захоплювався, знав його особисто, дуже вразила композитора. Цей твір містить також і перероблену версію Libera me, спочатку написаний маестро на знак пам’яті Россіні. Прем’єра «Реквієм» відбулася 22 травня 1874 у церкві святого Марка в Мілані, а диригував сам автор. Твір складається з семи самостійних частин.
Requiem aeterna («Вічний спокій») починається ледь чутним шепотінням хору, якому протиставлено світліший, енергійніший квартет солістів. У ньому сконцентровано основну думку твору: якими не були б втрати і великим горе — життя неспинне!
Одним із центральних місць «Реквієму» є Sanctus («Свят»), який розпочинає соло труб, потім звучить прекрасна фуга для подвійного хору, як втілення творчої піднесеної сили життя...
А фінал Libera me («Звільни мене, Господи») — це велична композиція про творчу силу розуму, звитяга мужності й просвітлення.
— Сьогодні відбулося свято Музики й Мистецтва з великих літер, — вважає мистецтвознавець Леся ОЛІЙНИК. — Грандіозне звучання трьох хорів, як один гранд-хор! Я хвилювалася за студентів Національної музичної академії, але їхні голоси дуже органічно влилися у хорове дійство професіоналів (капели «Думка» і хору Національної опери). Солісти неперевершено виконували свої партії. Ми можемо пишатися, що маємо таких вокалістів екстра-класу, як Людмила Монастирська, Анжеліна Швачка, Михайло Дідик і Сергій Ковнір, яким аплодують меломани світу, вони дуже достойно презентують українську школу, виступаючи у найпрестижніших залах, не забувають і про альма-матер (НМАУ), де навчалися, і Батьківщину, де народилися. Особлива подяка маестро Миколі Дядюрі, який напам’ять диригував «Реквіємом», а майже чотири сотні співаків і оркестрантів виступили дуже органічно і велично. У зал немов душа Верді прилітала! Була магія музики. Вражаюче звучав розгорнутий фінал Libera me («Звільни мене, Господи»). Це класика, багато разів чута, але яка прекрасна! Після таких концертів душа стає світлішою. Цей вечір можна назвати великою подією у мистецькому житті Києва, хочеться подякувати організаторам Пасхальної асамблеї за свято, яке продовжиться до 18 травня (завершальний гала-концерт відбудеться у Великому залі НМАУ і буде присвячений Дню жінок-мироносиць, там виступлять: жіночий хор Cantabile, Молдова; чоловічий ансамбль «Урмулі», Грузія; жіночий хор Городоцького монастиря, жіночий хор «Ярославна», зведений хор Київської духовної академії та семінарії. — Т.П.).
— Джузеппе Верді був видатним композитором, митцем — громадянином, палким патріотом Італії, якому випала місія своєю творчістю надихати італійців на боротьбу за свободу і незалежність, — підкреслив генеральний директор Національної опери України Петро ЧУПРИНА. — Маестро був серед тих, хто створював нову Італію і возвеличував її у своїй музиці і, зокрема, у безсмертному «Реквіємі». Цей твір — гімн вічному життю, дарованого нам Богом. Це твір бездоганної краси і просвітлення, гармонії і духовного проникнення, незбагненної сили одкровення, який не залишає байдужим ні одного з слухачів. Ми пишаємося тим, що після прем’єри у Мілані, Лондоні й Петербурзі «Реквієм» пролунав на київській сцені (до речі, значно раніше, ніж у Парижі, Відні чи Берліні). Це свідчить про те, що наше місто було (і нині лишається!) наймузичнішим у Європі. Верді називали королем опери, його твори прикрашають афішу нашого театру. На спадщині класика виросло кілька поколінь співаків, музикантів і меломанів. Сьогоднішній оперний театр не може існувати без Верді, як не може існувати цивілізація без його музики. Цей концерт продемонстрував, що українська вокальна школа нині одна з кращих у світі!
— Я надзвичайно радий, що спільними зусиллями нам вдалося організувати таку знаменну та символічну подію в культурному житті наших країн, а також те, що Київ став одним із епіцентрів світових святкувань 200-річчя від дня народження великого композитора, — сказав «Дню» Посол Італії в Україні Фабріціо РОМАНО. — До речі, спільно з головним оперним театром України та Римською оперою на жовтень ми запланували новий масштабний проект — міжнародний фестиваль AveVerdi. Принагідно зазначу, і я це кажу навіть не як палкий шанувальник оперного мистецтва, а як посол, що нинішній мистецький рівень оперних вистав в Національній опері України не поступається якості постановок провідних театрів Італії, Європи та світу. Сьогодні Київ є, безперечно, однією з оперних столиць світу і довершене виконання вердіївського «Реквієму» стало яскравим свідченням того. Особливу подяку хочу висловити генеральному директорові Національної опери України Петру Чуприні, без особистої участі якого здійснення таких знакових подій в культурному житті України було б просто неможливим. Я багато разів чув величний «Реквієм» Джузеппе Верді, але концерт у Києві — найкращий!
